Реформування соціально-економічного становища в Україні вимагає застосування нових форм регіонального розвитку, які базуються на можливостях регіонів повніше й ефективніше використовувати наявні ресурси і переваги сприятливого економіко-географічного та геополітичного розташування. Найбільш дієвими формами регіональної політики … є … здійснення комплексу заходів, що проводяться центральними і місцевими органами виконавчої влади шляхом запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності.
(З Програми розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 року).
В даний час спеціальний режим інвестиційної діяльності, тобто спеціальний митний, податковий та інші режими економічної діяльності, згідно з указами Президента України, виданими відповідно до п. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, або ж відповідними законами, ухваленими Верховною Радою України, запроваджено в 9 регіонах України: Автономній Республіці Крим, Волинській, Донецькій, Закарпатській, Житомирській, Луганській і Чернігівській областях, а також у містах Харкові та Шостці (Сумська область).
Однією із складових згаданого режиму інвестиційної діяльності є надання пільги з податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України — на території пріоритетного розвитку — певних товарів (за умови виконання певних умов).
Спочатку розглянемо загальні засади застосування таких пільг.
— Конституція України, розділ XV «Перехідні положення», п. 4;
— постанова Кабінету Міністрів України від 05.07.99 № 1199 «Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні» (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.01 № 896 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку»).
Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у більшості випадків здійснювалося згідно з указами Президента України, виданими відповідно до п. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, яким Президенту України протягом трьох років після набрання чинності Конституцією України було надано право видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами.
Водночас відповідно до цього ж пункту Президентом України подавалися до Верховної Ради України відповідні проекти законів: один — за змістом аналогічний зазначеному вище указу (з набранням чинності такого закону указ втрачає чинність), другий — про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість».
Указами Президента України, або ж відповідними Законами України спеціальний режим інвестиційної діяльності, тобто спеціальний митний, податковий та інші режими економічної діяльності, запроваджено в уже згадуваних регіонах.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені відповідним органом інвестиційні проекти на цих територіях у пріоритетних видах економічної діяльності.
Зазначеним спеціальним режимом інвестиційної діяльності передбачено звільнення на період реалізації інвестиційних проектів або на період до здачі об’єкта інвестування в експлуатацію, але не більше ніж на 5 років, від обкладання податком на додану вартість під час ввезення в Україну — на території пріоритетного розвитку — устаткування та обладнання (а на деякі території — і комплектуючих до них), крім підакцизних товарів, суб’єктами підприємницької діяльності, які згідно з укладеними з відповідними органами місцевого самоврядування (їх виконавчими комітетами) чи місцевими державними адміністраціями договорами (контрактами) реалізують на цих територіях інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності.
Зверніть увагу!
Обмеження терміну!
Спеціальний правовий режим інвестиційної діяльності запроваджується на тривалий час (15 — 30 років), а пільги з податку на додану вартість обмежені періодом реалізації інвестиційних проектів або періодом до здачі об’єкта інвестування в експлуатацію, але цей період не може перевищувати 5 років.
Види економічної діяльності, які визнаються пріоритетними на територіях пріоритетного розвитку областей (міст), для яких встановлюється спеціальний режим інвестиційної діяльності, визначаються Кабінетом Міністрів України, а для кожної території пріоритетного розвитку Автономної Республіки Крим — Радою міністрів цієї республіки за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
а) порядок розгляду та схвалення
Порядок схвалення інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності в областях затверджено постановами Кабінету Міністрів України, а на територіях пріоритетного розвитку в Автономній Республіці Крим — встановлено Радою міністрів цієї республіки за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт підприємницької діяльності, який має намір реалізувати інвестиційний проект, або уповноважена ним у встановленому порядку особа, зобов'язані подати до відповідного органу виконавчої влади у складі пакету документів, необхідних для схвалення інвестиційного проекту, довідку органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням про стан розрахунків із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Заборгованість цього суб’єкта перед бюджетами та державними цільовими фондами є однією з підстав для відмови у схваленні інвестиційного проекту.
Необхідно зазначити, що Законом України від 07.02.02 № 3036-III «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку» законодавчі акти щодо спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Донецькій, Волинській, Житомирській, Луганській областях та у місті Харкові доповнено нормами, згідно з якими:
— перелік та обсяги ввезення на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих до них (в залежності від того, при ввезенні яких товарів передбачені пільги з податку на додану вартість) для реалізації інвестиційного проекту є невід'ємною частиною цього інвестиційного проекту;
·— під терміном устаткування (обладнання) слід розуміти машини (крім транспортних засобів), механізми, прилади, пристрої, призначені для використання у технологічному процесі, що здійснюється під час реалізації інвестиційного проекту;
·— під терміном комплектуючі до устаткування (обладнання) слід розуміти частини, виготовлені згідно із самостійним комплектом документів і призначені для застосування у складі цього устаткування (обладнання).
Відповідні зміни також внесені Кабінетом Міністрів України до порядків розгляду і схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються на територіях пріоритетного розвитку. Так постановою КМУ від 26.07.01 № 896 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку» (далі — постанова КМУ № 896) порядки схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Донецької, Луганської, Житомирської, Чернігівської областей, міст Харкова та Шостки, доповнено нормою, згідно з якою у разі, коли інвестиційний проект передбачає ввезення на митну територію України сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них, обов'язковим є подання органу, до повноважень якого входить розгляд та схвалення інвестиційних проектів, (у складі згаданого вище пакету документів) інформації щодо переліків та обсягів сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них із зазначенням коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що ввозитимуться в Україну винятково для реалізації інвестиційного проекту, які є його невід'ємною частиною, а також обґрунтування обсягів ввезення сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них.
Також доцільно звернути увагу на зміни, внесені до порядків розгляду та схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Волинській, Житомирській, Луганській, Чернігівській областях та м.м. Харкові та Шостці постановою Уряду України від 10.01.02 № 9 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку», а саме:
з метою запобігання негативним наслідкам реалізації інвестиційного проекту, зокрема щодо виконання державних програм економічного, науково-технічного та соціального розвитку, обсягів надходжень до бюджетів, а також з метою визначення джерел покриття можливих втрат, копія заяви про розгляд інвестиційного проекту та копія інвестиційного проекту надсилається органом, до повноважень якого входить розгляд та схвалення інвестиційних проектів, Мінекономіки для проведення за участю Мінфіну, Мінпромполітики, Державної податкової адміністрації у відповідній області експертизи інвестиційного проекту.
Відповідно до порядків схвалення інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності документом, який підтверджує факт схвалення інвестиційного проекту, а також служить підставою для укладання органами місцевого самоврядування (їх виконавчими комітетами) чи місцевими державними адміністраціями договору (контракту) із суб’єктом підприємницької діяльності (інвестором) є свідоцтво чи інший документ (далі — свідоцтво) про схвалення інвестиційного проекту за встановленою формою. При цьому орган, який видав таке свідоцтво, має проінформувати про це органи державної податкової служби.
Зверніть увагу!
Наявність свідоцтва обов’язкова!
Однією з умов застосування пільгового режиму оподаткування податком на додану вартість є наявність свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту.
У разі відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності зазначеного свідоцтва пільговий режим оподаткування податком на додану вартість не застосовується, оскільки:
·— відсутнє підтвердження факту схвалення такого проекту;
·— за наявності певних причин (наприклад, порушення суб’єктами підприємницької діяльності законодавства України, засновницьких документів, терміну укладання контракту з органом місцевого самоврядування та умов його виконання) орган, до повноважень якого входить розгляд i схвалення інвестиційних проектів та видача свідоцтва, має право винести рішення про анулювання виданого свідоцтва;
·— за згодою обох сторін, які уклали договір (контракт) щодо реалізації інвестиційного проекту, такий договір (контракт) може бути розірвано достроково. У такому разі рішення про схвалення (затвердження) інвестиційного проекту скасовується.
Зверніть увагу!
Наявність договору обов’язкова!
Наявність свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту без наявності договору (контракту) щодо його реалізації не є підставою для отримання пільг — адже на укладання договору відведено ще певний термін, а суб’єкти підприємницької діяльності мають право на застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності лише після укладання зазначеного договору (контракту).
б) мінімальна кошторисна вартість проекту
Для окремих територій існують умови щодо мінімальної кошторисної вартості інвестиційних проектів.
Договір (контракт) щодо реалізації інвестиційного проекту має бути складений відповідно до Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні, затвердженого постановою КМУ № 1199.
При цьому варто зазначити, що постановою КМУ № 896 змінено п. 2.5 зазначеного Типового договору (контракту). Тепер інформація стосовно імпорту продукції, що буде здійснюватися під час реалізації інвестиційного проекту, має містити перелік устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них; а також сировини, матеріалів згідно з УКТЗЕД, робіт, послуг, які імпортуватимуться в Україну, їх обсягів та вартісної оцінки як у доларах США за офіційним (обмінним) курсом, установленим Національним банком України на день укладання договору (контракту), так і у гривнях.
Пунктом 2.3 Типового договору (контракту) передбачено включення до договору (контракту) зобов’язання інвестора забезпечити цільове використання сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційного проекту.
Необхідно звернути увагу, що ввезені без оподаткування податком на додану вартість товари повинні бути використані такими суб’єктами підприємницької діяльності лише для реалізації зазначених інвестиційних проектів.
Ці суб’єкти у порядку та у терміни, визначені відповідними нормативними документами зобов’язані складати та подавати до митного та податкового органів, а також до органу управління територіями пріоритетного розвитку звіт про цільове використання ввезених без оподаткування товарів.
Окремими нормативно-правовими актами щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності для окремих територій передбачається, що у разі нецільового використання товарів, ввезених без сплати податку на додану вартість, несплачені суми податку та встановлена відповідними актами пеня сплачуються до бюджету, тобто суми податку, не сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, мають бути включені платником до декларації з цього податку i внесені до бюджету (з відповідним нарахуванням i сплатою пені).
Якщо ж факти нецільового використання таких товарів виявлено під час перевірок податковим органом, i за цими операціями суми податку не включено платником до податкової звітності або ж не нараховані відповідні суми пені, орган державної податкової служби здійснює донарахування та стягнення несплачених сум податку із застосуванням передбачених законодавством фінансових санкцій.
Також необхідно звернути увагу на те, що у разі виявлення органом державної податкової служби нецільового використання суб'єктом територій пріоритетного розвитку товарів, увезених у пільговому режимі без сплати податку на додану вартість, цей податковий орган провадить донарахування та стягнення несплачених сум цього податку із застосуванням передбачених законодавством фінансових санкцій та інформує про це митницю, що здійснила їх митне оформлення.
Далі розглянемо особливості застосування пільг з податку на додану вартість при ввезенні товарів на окремі території пріоритетного розвитку.
Нормативно-правові акти:
— Указ Президента України від 18.06.98 № 650/98 «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 22.09.98 № 1050/98). Указ втратив чинність у зв'язку з ухваленням Закону України від 24.12.98 № 356-XIV;
— Закон України від 24.12.98 № 356-XIV «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» (із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 15.07.99 № 984-XIV, від 22.09.99 № 1097-XIV, від 07.02.02 № 3036-III);
— Закон України від 15.07.99 № 973-XIV «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальних економічних зон «Азов» і «Донецьк» та запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області»;
— Закон України «Про податок на додану вартість» (абзац шостий пункту 11.12);
— постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.98 № 1165 «Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, для яких встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності». Постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.99 № 1065;
— постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.98 № 1168 «Про затвердження Положення про порядок розгляду та схвалення інвестиційного проекту, видачі дозволу на провадження діяльності на територіях спеціальних економічних зон та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області». Постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.99 № 1065;
— постанова Кабінету Міністрів України від 18.06.99 № 1065 «Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, для яких встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності, та Порядку розгляду і схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.10.99 № 1177-р, постановами КМУ від 11.08.2000 № 1255, від 26.07.01 № 896, від 10.01.02 № 9; пункт 1 постанови, яким затверджено Перелік пріоритетних видів економічної діяльності, та розпорядження КМУ від 29.10.99 № 1177-р втратили чинність згідно з постановою КМУ від 11.08.2000 № 1255);
— постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.2000 № 1255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 1999 р. № 1065» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 26.09.01 № 1265, від 17.05.02 № 658);
— наказ ДПА України та ДМС України від 07.04.99 № 188/204 «Про запровадження порядку контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області» (зареєстрований в Мін’юсті України 28.04.99 за № 268/3561), із змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПА України та ДМС України від 04.01.02 № 5/7 (зареєстрований в Мін’юсті України 24.01.02 за № 56/6344).
Указом Президента України № 650/98 спеціальний режим інвестиційної діяльності у цій області запроваджено на строк 30 років (стаття 2).
На сьогодні згідно із статтею 3 Закону № 356-XIV (далі у цій частині — Закон) статус територій пріоритетного розвитку надано 26 містам та 7 районам області. До таких територій належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Артемівськ, Вугледар, Горлівка, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Донецьк, Дружківка, Єнакієве, Жданівка, Зугрес, Іловайськ, Кіровське, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Красний Лиман, Макіївка, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харцизьк, Шахтарськ, а також Амвросіївський, Волноваський, Костянтинівський, Мар'їнський, Слов'янський, Старобешівський та Шахтарський райони. Спеціальні економічні зони «Донецьк» та «Азов» до територій пріоритетного розвитку не включаються.
Такий режим інвестиційної діяльності застосовується до суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області (далі у цій частині — Рада) інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на території пріоритетного розвитку згідно з укладеним контрактом (абзац перший статті 14).
Пріоритетні види економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку області визначалися постановами КМУ № 1165, № 1065, № 1255, до яких також вносилися зміни і доповнення. При цьому необхідно звернути увагу, що постановою КМУ № 658 (якою внесені зміни до постанови КМУ № 1255) встановлені обмеження щодо віднесення до пріоритетних видів економічної діяльності певних видів, а саме: деякі види діяльності (наприклад, м'ясна промисловість, промислове перероблення овочів та фруктів, виробництво жирів, молочних продуктів, круп, готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво хліба та хлібобулочних виробів, сухарів, печива, пирогів і тістечок з тривалим терміном зберігання, макаронних виробів, дієтичних продуктів та дієтичної їжі, інших харчових продуктів, солоду та солодових екстрактів, мінеральних вод та прохолодних напоїв) вважаються пріоритетними в цій області (для застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності) лише за умови здійснення виробництва виключно з вітчизняної сировини.
а) порядок розгляду та схвалення
Порядок розгляду та схвалення інвестиційного проекту, видачі дозволу на провадження діяльності на територіях спеціальних економічних зон та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області спочатку було визначено Положенням, затвердженим постановою КМУ № 1168, потім — Порядком, затвердженим постановою КМУ № 1065 (далі у цій частині — Порядок).
Відповідно до пункту 8 Порядку у разі схвалення Радою інвестиційного проекту щодо його реалізації на території пріоритетного розвитку заявнику видається свідоцтво про схвалення інвестиційного проекту за формою, встановленою Радою. Про видачу зазначеного свідоцтва Рада має проінформувати відповідні органи місцевого самоврядування, органи державної податкової служби та митні органи.
Якщо суб’єктами підприємницької діяльності (інвесторами) порушено законодавство України та установчі документи, термін укладання контракту з органом місцевого самоврядування та умови його виконання Рада має право скасувати видане свідоцтво про схвалення інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку (ст. 9 Закону № 356-XIV). Про скасування свідоцтва Рада має проінформувати заявника, органи місцевого самоврядування, господарського розвитку спеціальної економічної зони, органи державної податкової служби та митні органи (пункт 11 Порядку).
б) мінімальна кошторисна вартість проекту
Згідно з пунктом 2 Порядку кошторисна вартість інвестиційного проекту (бізнес-плану) має бути еквівалентною не менш як 1 млн дол США.
Укладання контракту з інвестором (інвесторами) на реалізацію інвестиційного проекту, схваленого Радою, належить до повноважень органу місцевого самоврядування (стаття 6 Закону).
Підставою для укладання органом місцевого самоврядування контракту з інвестором про реалізацію інвестиційного проекту є Свідоцтво про схвалення інвестиційного проекту, видане Радою. Відповідно до пункту 10 Порядку такий контракт має бути укладений у тримісячний термін після одержання суб’єктом підприємницької діяльності (інвестором) зазначеного свідоцтва, а копію контракту суб’єкт підприємницької діяльності зобов'язаний подати до Ради.
При цьому варто зазначити, що пільги, передбачені законодавством України для реалізації схваленого Радою інвестиційного проекту, застосовуються після укладення суб'єктом підприємницької діяльності (інвестором) зазначеного контракту з органом місцевого самоврядування (абзац третій пункту 9 Порядку).
Спеціальний режим інвестиційної діяльності в цій області, як i в інших регіонах країни, передбачає надання пільг з податку на додану вартість.
Норма стосовно звільнення на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років, від обкладання податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування та обладнання суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у пріоритетних галузях (підгалузях), виробництвах на території пріоритетного розвитку згідно з укладеним контрактом, встановлена пунктом а) статті 20 Указу Президента України № 650/98 (з урахуванням змін, внесених Указом Президента України № 1050/98). Такі ж пільги визначено й пунктом а) статті 14 Закону № 356-XIV.
Варто зазначити, що абзацом шостим пункту 11.12 статті 11 Закону №168/97-ВР (пункт доповнено цим абзацом Законом № 973-XIV) встановлено, що на період дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 356-XIV.
Увезені без оподаткування податком на додану вартість товари повинні бути використані такими суб’єктами підприємницької діяльності лише для реалізації зазначених інвестиційних проектів.
Контроль за цільовим використанням сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, які ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку області, має здійснюватися відповідно до Порядку, затвердженого спільним наказом ДПА України та Держмитслужби України № 188/204 (із змінами і доповненнями).
Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний подавати звіт про цільове використання ввезених у пільговому режимі товарів:
·— до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним, — відповідній митниці у трьох примірниках (один примірник звіту залишається в справах митниці);
·— до 15-го числа місяця, наступного за звітним, — другий примірник з відміткою митниці — податковому органу за своїм місцезнаходженням; третій примірник з відміткою податкового органу — подається до Ради.
У Звіті про цільове використання сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, звільнених від обкладання ввізним митом, i устаткування та обладнання, звільнених від обкладання податком на додану вартість, вартість ввезених товарів повинна бути зазначена як у національній валюті України, так і у доларах США; окремо повинні бути відображені пільги з податку на додану вартість і окремо — по миту; також окремо повинні бути відображені i залишки обладнання та устаткування, і окремо — сировини, матеріалів та предметів.
У разі виявлення податковим органом нецільового використання суб'єктом устаткування та обладнання, звільнених від обкладення податком на додану вартість, податковий орган проводить донарахування та стягнення несплачених сум податку із застосуванням передбачених законодавством фінансових санкцій. Необхідно звернути увагу також і на те, що про виявлені під час перевірок факти нецільового використання ввезених в пільговому режимі товарів цей податковий орган зобов’язаний проінформувати про це митницю, яка здійснила митне оформлення зазначених товарів, та Раду.
Нормативно-правові акти:
— Указ Президента України від 09.12.98 № 1338/98 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області». Указ не набрав чинності у зв'язку з введенням в дію Закону України від 24.12.98 № 357-XIV;
— Закон України від 24.12.98 № 357-XIV «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 07.02.02 № 3036-III);
— постанова Кабінету Міністрів України 06.04.99 № 548 «Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на території Закарпатської області, для яких встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 № 1175, від 07.02.2001 № 115, від 17.05.02 № 653 та від 28.10.02 № 1630).
Насамперед необхідно зазначити, що Указ Президента України №1338/98 не набрав чинності у зв’язку з введенням в дію Закону № 357-XIV (далі у цій частині — Закон).
Відповідно до статті 1 Закону спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності у Закарпатській області запроваджено на 15 років.
Для суб’єктів підприємницької діяльності, які уклали договір з місцевими державними адміністраціями щодо реалізації інвестиційного проекту у пріоритетних видах економічної діяльності, та операцій, здійснюваних цими суб’єктами, Законом встановлені митні і податкові пільги.
Перелік видів економічної діяльності, які визнані пріоритетними для цієї області, затверджено постановою КМУ № 548 (із змінами і доповненнями).
Мінімальна кошторисна вартість інвестиційного проекту не встановлена (на відміну від пільги щодо оподаткування прибутку, яка пов’язана з мінімальним розміром інвестиції).
Відповідно до статті 2 Закону податкові і митні пільги встановлюються для суб'єктів підприємницької діяльності, які уклали договір з місцевими державними адміністраціями щодо реалізації інвестиційного проекту. Такий договір повинен бути складений відповідно до Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні, затвердженого постановою КМУ № 1199.
Згідно з пунктом 1) статті 2 Закону передбачено звільнення не більш як на 5 років від обкладення податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) для реалізації інвестиційного проекту.
Ввезені без оподаткування податком на додану вартість товари повинні бути використані такими суб'єктами підприємницької діяльності лише для реалізації зазначених інвестиційних проектів.
Варто звернути увагу, що пунктом 2.3 вказаного вище Типового договору (контракту) передбачено включення до договору (контракту) зобов'язання інвестора забезпечити цільове використання сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційного проекту.
(Продовження у «Консультанті» № 27 за 7 липня 2003 року)
Любов ТЕРЛЕЦЬКА,
заступник начальника відділу методології ПДВ Департаменту методології ДПА України
Подробнее
